Араби називають цю країну "Аль Магрибом" або
"Аль Магриб аль Акса", що означає "країна далекого заходу",
європейці - "Марокко" (по імені однієї з його древніх столиць
Маракеш, що означає "червоний" або "прекрасний"), історики
- "шерифською державою", мандрівники - "холодною країною з
гарячим сонцем", поети - "краєм золотого заходу". І дійсно, ця
країна з кожним роком вабить до себе мільйони людей, а побувавши тут хоч би
один раз в житті, - ви більше ніде у світі не побачите таких вуличок,
екзотичних блюд, відкритих і дуже гостинних людей, унікальної і самобутньої
природи. Марокко по праву прийнято вважати однією з самих прадавніх держав в
усій Африці. А самі марокканці вважають себе нащадками атлантів. Існує думка,
що саме бербери назвали гірський масив Атласом, океан - Атлантичним Тепло - холод, бруд - чистота, багатство - бідність.
Марокко - країна, яка живе за принципом контрастів. У снігах високих Атлаських
гір можна круглий рік кататися на лижах і навіть не згадувати про близькість
Сахари, повної хистких міражів і відблисків берберських вогнищ, що осявають
низьке небо пустелі, усипане безліччю зірок.
найпопулярнішими марокканськими розвагами тут вважаються
- медина, сук, хамам. Серед фонтанів, парків і проспектів сучасних міст навіть
неможливо уявити, що старе місто зовсім поряд. Там, як в древні часи, процвітають
древні ремесла, і люди, як в давнину, пересуваються на ослах унаслідок
неможливої вузькості вулиць.
Комментарии: