Найскладніша проблема

В Україні найскладнішою економічною проблемою є великий розрив між високою вартістю життя і низькою оплатою праці. Оплата праці українських громадян перебуває на одному з найнижчих рівнів серед всіх країн Європи і колишнього СРСР.
Середньомісячна заробітна плата в Україні за минулий рік склала 2 633 гривень або $ 329, для порівняння: у Польщі - $ 1360, у Чехії - $ 1450, у Франції - € 2500, в Німеччині - € 2800. При цьому продукти харчування, наприклад у Польщі, удвічі дешевше.
Податкове навантаження на фонд оплати праці є надмірною.
Крім того, неможливо обійти увагою значну статтю витрат вітчизняних підприємств, як корупційна складова, яка складає більше 10-20% доходів підприємців. У житловому будівництві корупційна частка досягає 40-60% собівартості.
У щорічному рейтингу Transparency International минулого року Україна посідає 152-е місце за рівнем корупції зі 182-х можливих. А в 2010 році Україна займала в цьому рейтингу 134-е місце.
Гірше, ніж в Україні, ситуація з корупцією тільки в таких країнах, як Зімбабве, Кенія, Афганістан, а також Екваторіальна Гвінея і Сомалі, в яких ситуація з корупцією в світі є найгіршою.
Гострим питанням досі залишається значна диференціація рівня оплати праці серед найманих працівників різних видів економічної діяльності та регіонів. В останні роки найбільші заробітні плати були в сфері послуг, наприклад, фінансових, посередницьких і інших, а не в сфері матеріального виробництва. Це дозволяє припустити, що олігархи більше оплачують лояльність, ніж майстерність і працьовитість. Олігархам пощастило, що терплячі українські громадяни мало страйкують і задовольняються жалюгідними копійками.
Ще однією з проблем забезпечення належного рівня оплати праці є інститут мінімальної заробітної плати, який на сьогоднішній час в Україні не виконує покладеної на нього функції. Мінімальна заробітна плата не виступає у ролі соціального стандарту оплати праці, а залишається технічним нормативом для розрахунку зарплати у бюджетній сфері.