Тренерські здібності Юрія Сьомiна нескінченно обговорювалися після того, як рахунок в Парижі став 1:4 не на користь "Динамо". Перші "перешіптування" почалися вже тоді, коли Сьомiн повернувся в Київ. Якщо судити по його віку, то усі розуміли, що як фахівець він неперспективний. Але клубні боси і фанати Юрія Павловича відстоювали його кваліфікацію, нагадуючи про того, хто привів "Динамо" до золота в чемпіонаті України, хто виводив команду в Кубок УЄФА. Їх слова звучали як заклинання - і ось результат.
У Парижі була буденна гра любителів футболу, які люблять збиратися щоп'ятниці. Та і тренера у них немає. Так і виглядала невиразна гра динамівців. Причини, через що команда провального зіграла, закінчилися - прийшов час відзвітувати за роботу.
Тренер працює два роки, команда серйозно посилилася, усі гравці практично здорові, сезон у розпалі, суддя не химерував, а суперник не найсильніший - усі ці чинники зійшлися воєдино, щоб продемонструвати потужність і силу "Динамо". Але дива не сталося… Вже на 30-ій хвилині матчу Сьомiн був в нокауті.
Рівень професіоналізму кожного гравця в команді не викликає сумнівів. Але на полі вони разом виглядали так, ніби не знають, що таке команда і як грати разом. Вони, в принципі, грали, але кожен свою гру. Мабуть, з відходом Лобановського у команди більше не було справжнього тренера. Такого, який не перетворює свою професію на формальність або засіб заробітку. Футбол любить душу, як ні пишномовно це звучить…
Комментарии: