За останні 12 років в українській федерації сталася подія, яка ще учора здавалася нереальною. Григорій Суркіс покинув пост головної людини №1 у футболі України.
Передумови до подібної події були, та і атмосфера, в якій правив Суркіс, давила. З усіх боків напирали ідеологічні опоненти. Приміром, конгрес ФФУ 2010 року став показовим процесом - раптове футбольне суспільство, лояльне до Суркіса в усі роки, зажадало проведення виборів президента поза чергою.
На той момент переміг здоровий глузд. Суркісу вдалося залишитися на посаді, використовуючи свої незвичайні дипломатичні здібності і заручившись підтримкою з боку УЄФА і ФІФА. Він мав статус функціонера, що завоював право проведення Евр-2012 в Україні. Навіть закляті вороги не оспорюють велику роль Суркіса в історії України.
І після 2 вересня 2012 року Суркіс залишається впливовою величиною у футболі. Він виконує свої обов'язки, паралельно поєднуючи функції глави комітету змагань національних збірних. За деякими даними, Суркіс є одним з реальних кандидатів на пост президента УЄФА. Мiшель Платiнi явно йде на підвищення - він стане босом ФІФА, а своє місце тримає для свого друга "Супер-Григорiя".
Новою главою ФФУ стане Анатолій Коньков - підтримка цього кандидата впадала у вічі. До речі, передача влади у сфері футболу проходила згідно з усіма дипломатичними і цивілізованими нормами, що в українському суспільстві нечасте явище.
Комментарии: