Кабінет міністрів України розробляє новий механізм верифікації пільговиків і субсідіантов. На соціальну допомогу держава щорічно витрачає сотні мільярдів гривень, це близько 40% від усього бюджету країни.
Як саме витрачаються кошти, залишається під питанням, пише Сегодня.
До сих пір в Україні не створили єдиний реєстр одержувачів соцдопомоги, кожне відомство веде свій облік. А соціальні інспектори, які повинні перевіряти пільговиків, проводять рейди на свій розсуд. У цьому році уряд планує вивести процес верифікації на новий рівень - скласти «сірі списки» пільговиків і субсідіантов і створити інститут «соціальних ревізорів». Так як же чиновники перевірятимуть українців з пільгами і субсидіями.
Як працюватимуть соціальні «ревізори» і «сірі списки»
Уже з першого січня наступного року в Україні можуть з'явитися соціальні інспектори з розширеними повноваженнями. На створення нового інституту планують витратити 50 мільйонів гривень, йдеться в законопроекті «Про забезпечення державного контролю при наданні соціальної підтримки». Документ розробило Міністерство соцполітики, першого лютого його затвердили на засіданні Кабінету міністрів, наступний крок - голосування в Раді.
Соціальні інспектори працюють і зараз, але якість їх роботи «вкрай низька», впевнені автори законопроекту. Зараз інспектори найчастіше перевіряють допомогу, яку надають при народженні дитини - розмовляють з сусідами, перевіряють умови в, яких виховується дитина. «Проблема соціальних інспекторів в тому, що у них дуже велике навантаження, а зараз на їх плечах ще й перевірка переселенців», - розповіла нардеп Наталія Веселова під час відкритої дискусії «Соцдопомога: кому потрібна і хто її отримує».
Соціальний інспектор на свій розсуд вибирає одне з сотень справ і йде на перевірку, конкретних критеріїв, які сім'ї варто перевіряти в першу чергу, немає, пояснив директор Департаменту обміну інформацією та верифікації виплат Мінфіну Анатолій Клименко.
Якщо пропозиції Кабміну підтримають парламентарі, в Україні створять «сірі списки» пільговиків, яких в першу чергу повинні будуть перевірити соціальні інспектори. Після першого етапу верифікації чиновники зіставлять дані з різних реєстрів і знайдуть «підозрілих» пільговиків - до них і відправляться «ревізори».
При цьому ревізор отримає право самостійно ініціювати аудит матеріального стану сім'ї, відвідувати пільговиків і субсідіантов за місцем їх проживання.
Якщо ревізор з'ясує, що сім'ї приховала додатковий дохід або нерухомість, соціальну допомогу скасують, знову звернеться з проханням надати пільгу або субсидію можна буде тільки через півроку.
Вимоги до субсідіантом можуть посилити
В Україні при нарахуванні субсидії враховують тільки дохід сім'ї, в той час як в країнах ЄС також дивляться на нерухомість, автомобілі, дохід від депозитів, розповідає керівник громадських програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. На думку експерта, вимоги до українців з «комунальної знижкою» потрібно посилити. Наприклад, у Франції на субсидію не можуть претендувати громадяни, які живуть у власних квартирах або будинках.
Директор департаменту Мінсоцполітики Віталій Музиченко пояснює: не можна вписувати критерії, які держава не може контролювати. Відстежити, скільки квартир і будинків у конкретної сім'ї, у відомстві не можуть. До 2013 року інформація про придбання нерухомості зберігалася на папері - БТІ впровадили електронні реєстри тільки три роки тому. Щоб перевірити, чи є у субсідіанта друга квартира, органи соцзахисту відправляли письмовий запит в БТІ. Це, за словами Віталія Музиченко, було можливо, коли субсидію отримали до мільйона домогосподарств, зараз же кількість субсідіантов зросла до семи мільйонів сімей. Чиновники фізично не можуть обробити таку кількість запитів. «Коли зможемо перевіряти, додамо цей критерій», - говорить Віталій Музиченко.
Комментарии: