В Андах між Перу і Болівією на висоті 3812 метрів розташоване озеро Тітікака - найвище судноплавне озеро в світі і найбільше природне «сховище» прісної води на континенті. Нинішню назву озеру дали іспанці. Воно утворене з двох слів, вимовлених на мові індійців кечуа - «тіті» (пума) і «кака» (скеля), що перекладається як «гірська пума».
Навколо цього озера давно бродять міфи про те, що на дні цього озера заховані скарби. Звичайно, підводні експедиції не пред'явили світу ніяких коштовностей, але от будівлі, храми невідомих будівельників під водою є. Це говорить про те, що колись під воду тут пішла невідома цивілізація.
Геологи вважають, що 100 мільйонів років тому Тітікака була частиною давно зниклого моря. Внаслідок природних катаклізмів він став підніматися разом з горами і перетворився на озеро. Підтвердженням цьому служать мешкають тут морські види риб (у тому числі і акул) і ракоподібні. Також дослідниками були знайдені скам'янілі останки морських мешканців і сліди морського прибою.
На берегах озера Тітікака проживають індіанські народи аймара, уру і кечуа. Уру більшу частину свого часу проводять на плавучих островах Урос. Колись ці штучні шматки суші використовувалися індіанцями для швидкого переміщення по воді, у разі виникнення небезпеки. Тепер же вони є однією з головних визначних пам'яток перуанського краю.
Комментарии: