На Низькій навколоземній орбіті, відомій також як LEO або Н00, обертаються переважна більшість супутників. Сам термін Низька навколоземна орбіта найчастіше використовується для позначення орбіти, яка знаходиться на відносно невеликій висоті над поверхнею Землі. У офіційному визначенні терміну LEO говориться, що ця висота знаходиться в межах від 200 до 1200 кілометрів над планетою Земля.
Розташування Низької навколоземної орбіти вказує на те, що вона знаходиться у відносно низькій висоті над поверхнею нашої планети. Проте вона розташована все ж вище за ті межі висот, які доступні для звичайної авіації.
При усьому цьому орбіта LEO все ж розташована дуже близько до поверхні нашої планети, особливо якщо порівнювати з іншими супутниковими орбітами, включаючи і геостаціонарну.
Завдяки своєму розташуванню, обумовлюється і цілий ряд її основних характеристик!'По-перше, низька висота орбіти над Землею обумовлює необхідність більш високих швидкостей, які потрібно для того, щоб збалансувати силу гравітації Землі. Як результат, період звернення космічного апарату на цій орбіті значно менший порівняно з іншими супутниковими орбітами.
По-друге, низьке розташування орбіти говорить нам про те, що супутник і його користувач знаходяться у відносно невеликій відстані один від одного, що означає менші втрати сигналу порівняно з іншими орбітами, зокрема з GEO.
Ще для доставки супутника на орбіту, знадобиться менше енергії, ніж для доставки апарату на нижчі орбіти.
Комментарии: