Нобухіро Такахаші, 24-річний студент Токійського університету електрокомунікацій, став творцем робота-дупи. Своєму винаходу він дав ім'я Ширі, що, власне в перекладі з японської і означає «сідниці». «Я постарався навчити робозадніцу висловлювати прості емоції - радість, страх або спокій», - розповідає Такахаші. В результаті досить шльопнути по штучним сідницях, вони починають тремтіти, а більш міцний удар лякає їх так, що знаходяться під силіконовою шкірою «м'язи» різко стискаються. А на повільне погладжування зад реагує розслабленням, пише novate. Якщо робозадніцу ніжно поплескати, то вона заклично пріподнімется. За словами розробника проекту, сила впливу визначається спеціальним датчиком, вмонтованим в механічний чудо-зад. Такахаші пояснює своє рішення зробити робота, що нагадує сідниці, тому що саме в цій частині людського тіла м'язи найбільш крупні і передавати емоції з їх допомогою найпростіше. Сьогодні багато роботи вміють розуміти й відтворювати звуки, але поки вчені мало уваги приділяли невербальному спілкуванню, яке є важливим для людини. Такахаші сподівається в майбутньому використовувати свої напрацювання, щоб створити щось подібне «робозаду», але це вже буде людське обличчя.